Чоловік з’їв і сказав, що такого він не їв у житті.
Нещодавно з’ясувала я в чоловіка, що мій борщ не такий вже й смачний, як він любить. А любить він такий, як у одному з кафе, куди він забігав перекусити.
Не годиться, щоб чоловік по їдальнях шастав. Ні, ну а що. Каюся, іноді готувала я свій борщ на курці. Що є в холодильнику, те й у каструлю. Натрапила на публікацію, яких безліч і почала робити все, як там описано було. Треба сказати, тямуща вона була.
Для борщу беремо лише яловичину. В ідеалі з цукровою мозковою кісточкою. На каструлю 3 л взяла 500 г. З кісткою м’яса у мене не було, але був гідний шматок м’якоті з жирними прожилками.
Варила м’ясо майже дві години. У бульйон додала неочищену цибулину та морквину. Щойно м’ясо закипіло, зняла пінку, посолила, 1 ст. ложкою солі і на повільному-повільному вогні з відкритою кришкою тушила.
Кришка обов’язково повинна закривати каструлю не повністю, тоді бульйон точно вийде прозорим.
Поки м’ясо вариться, готую овочі. Взяла два середні буряки , одну середню моркву, пару картоплин, капусту і цибулю.
Буряк і моркву цього разу нарізала тонкими брусочками. Цибулю, як завжди дрібно пошаткувала.
Почала робити засмажку. Обсмажити протягом 7 хвилин цибулю, до червоного кольору і відправила в засмажку моркву та буряк.
Додала столову ложку оцту 9%, який за бажання можна замінити лимонкою. І 1 чайну ложку цукру. Так колір буряків нікуди не подінеться.
Зажарку робила хвилин 30 на повільному вогні, не відходячи від неї ні на крок. Тут відволікатися не можна, засмажка може пригоріти, а це нам не потрібно, я ж не хочу, щоб у моєму борщі плавали чорні буряки.
Через 30 хвилин додала 2 столові ложки томатної пасти і три невеликі помідори, які теж дрібно порубала, очистивши від шкірки.
Ох, і смакота виходить! Аж слинки течуть. М’ясо вже пахне особливим, наваристим ароматом, засмажечка шкварчить. Залишилося зовсім небагато. Усе разом змішати. І тут також є нюанси.
За 10 хвилин, до того як приготується засмажка, відправляю в каструлю грамів 300 дрібно пошаткованої капусти, одну картоплину порізала соломкою, а другу натерла на дрібній тертці. І все туди, до м’яса. А в засмажку пару часночинів, дрібно-дрібно порубаних. Аромат вже з глузду зводить!
Додаю вогонь і нехай все вирує. Через 10 хвилин знову ставлю вогонь на мінімум і викладаю в каструлю до майбутнього борщу засмажку. Тут важливо, щоб борщ сильно не кипів, можна сказати, що йому взагалі кипіти протипоказано, нехай нудиться, буквально 15 хвилин. Так колір не загубиться, буде дуже яскравим, насиченим.
Ось і готово!
Терта картопля робить бульйон тягучим, бурячок з морквиною не в кашу, так приємно потрапляє на зубок. Не борщ, пісня! Чоловік їв і сказав, що такого він не їв у житті.
Пишу і сподіваюся, що у майбутніх господарок, які прочитають цю публікацію, не виникне розбіжностей на ґрунті такої банальної, здавалося б, страви, як борщ. Мир у сім’ї дорожчий!
